Інноваційне навчання і викладання: нова фаза Болонського процесу, 3-4.12.15, Тбілісі (Грузія) – семінар для HERE (звіт, рекомендації)
Назва заходу: Щорічна конференція експертів з реформування вищої освіти «Інноваційне навчання і викладання: нова фаза Болонського процесу» 2015.
Термін проведення: 3-4 грудня 2015 р.
Місце проведення: Тбіліський державний університет імені Івана Джавакішвілі (Тбілісі, Грузія)
Учасники від України:
1. Захарченко Вадим Миколайович, проректор Національного університету «Одеська морська академія», національний експерт з реформування вищої освіти;
2. Калашнікова Світлана Андріївна, директор Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, національний експерт з реформування вищої освіти;
3. Луговий Володимир Іларіонович, перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України, національний експерт з реформування вищої освіти;
4. Ставицький Андрій Володимирович, доцент, координатор ЄКТС Київського національного університету імені Тараса Шевченка, національний експерт з реформування вищої освіти;
5. Таланова Жанна Василівна, менеджер з аналітичної роботи Національного Еразмус+ офісу в Україні.
Програма та матеріали: http://supporthere.org/
Звіт
Опис і ключова інформація:
Підставою для проведення щорічної конференції стало визнання студентоцентрованого навчання важливою ціллю Болонського процесу, що підтримувалася болонськими структурними реформами. У Єреванському комюніке 2015 р., схваленому міністрами 48 країн-учасниць Європейського простору вищої освіти, зроблено новий наголос на цьому та більш широко на модернізації навчання та викладання.
Конференція досліджувала інноваційну практику викладання і навчання та діяльність з поширення змін у викладанні і навчанні в межах інституцій і систем. Також обговорювалося, як існуючі європейські та національні інструменти і структури підтримують інновації у викладанні і навчанні. Була надана можливість обговорити результати попередніх навчальних візитів, семінарів і технічної допомоги з огляду на тематику конференції.
Учасники заходу:
Експерти з реформування вищої освіти країн-партнерів, сусідніх з ЄС, представники національних Еразмус+ офісів, експерти з країн ЄС та країн-партнерів, представники приймаючого Тбіліського державного університету імені Івана Джавакішвілі, Міністерства освіти і науки Грузії, Європейської Комісії, Виконавчого агентства ЕАСЕА.
Згідно з програмою з вітальними промовами до учасників конференції звернулися ректор Тбіліського державного університету імені Івана Джавакішвілі, міністр освіти і науки Грузії, голова делегації Євросоюзу в Грузії, керівник підрозділу Виконавчого агентства з питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (EACEA), представник Єврокомісії.
Після вступних презентацій команди SPHERE (щодо результатів заходів для експертів з реформування вищої освіти у 2015 р. та вступу до логіки конференції та осучаснення розвитку Болонського процесу) відбулися перша («Багатовимірність студентоцентрованого навчання») та друга («Утілення в реальність студентоцентрованого навчання – висновки для закладу») пленарні сесії учасників конференції. На першій сесії доповідачі з Університетів Барселони та Кембриджа, Гарвардського університету пояснили багатовимірність концепції студентоцентрованого навчання, визначили виміри та розкрили їх еволюцію, зазначили реалії, труднощі та успіхи різних підходів і окреслили специфічні теми, що розглядатимуться на конференції. Доповідачі відмовилися від наочних презентацій та надали перевагу безпосередньому діалогу з аудиторією, активізуючи осмислення учасниками питань, що висвітлювалися, і демонструючи у такий спосіб інноваційний підхід до викладання і навчання. На другій (панельній) сесії представники університетів Сполученого Королівства, Ізраїлю, Єгипту, Білорусі обговорили різні освітні підходи та зміни в аудиторії, що мають бути застосовані для реалізації студентоцентрованого навчання. Це може означає зміну педагогічних підходів (проблемно базоване чи кооперативне навчання) або різноманітні навчальні простори, що дають змогу студентам стати більш активними та автономними в навчанні, опануванні предметних та універсальних компетентностей.
Відповідно до програми на третій сесії («Переосмислення навчання і викладання») учасники конференції були розділені на чотири групи з обговорення однакового переліку питань:
– Чи відбуваються взагалі у вашому закладі дискусії щодо навчання і викладання? Які педагогічні і дидактичні підходи використовуються для вдосконалення навчання? Чи підтримуються зміни в методах навчання і викладання і як?
– Як розуміють та імплементують студентоцентризм у вашому закладі? Як реагують на студентоцентризм студенти і викладачі? Чи передбачаються зміни методів оцінювання? Надайте конкретні приклади.
– Які виклики у впровадженні студентоцентрованого навчання? Як це впливає на інфраструктуру? Як це впливає на студентські служби, центральне управління та підтримку персоналу?
– Якою мірою середня освіта у вашій країні забезпечує ґрунтовну основу для студентоцентрованого навчання?
– Як нові методи навчання і викладання випливають забезпечення якості?
У першій групі учасники з різних країн поділилися досвідом реалізації студентоцентрованого підходу. Разом з тим не піднімалися такі ключові питання, як компетентнісний підхід, що розробляється за проектом «Тюнінг», навчання на основі досліджень, постдокторська освіта.
Другий день конференції відкрився четвертою пленарною сесією «Роль ІКТ у навчанні та викладанні». Перша презентація представника Університету Барселони та команди SPHERE забезпечувала огляд окремих прикладів ІКТ підтримки інновацій у навчанні та викладанні. Зокрема, використовувалися результати семінару експертів з реформування вищої освіти в Йорданії та відповідних місій технічної допомоги. Друга презентація представника Державного університету імені Ілії була присвячена досвіду застосування ІКТ для модернізації навчання і викладання в Грузії.
П’ята сесія з ІКТ в навчанні та викладанні проходила в чотирьох групах з обговорення питань:
– Які хороші приклади використання ІКТ для вдосконалення викладання у вашому закладі? Чи були приклади спроб використання ІКТ, але останні не працювали? Чому?
– Які основні напрями в цьому? Чи є вони стимулюючими для розвитку та застосування ІКТ компетентностей викладачів у методах викладання? Як щодо іншої інституційної підтримки та заохочення? Чи є певні інші перешкоди та як вони долаються?
– Чи є певні міркування щодо забезпечення якості? Чи маєте Ви для цього інституційний підхід?
У першій групі головуючий презентував дослідження щодо застосування ІКТ у навчанні і викладанні, виконане в Нотердамському університеті Лівана, і звернувся до присутніх дати оцінку стану справ в їхніх закладах відповідно до різних аспектів дослідження.
Після цього учасникам була запропонована коротка презентація Віртуальної спільноти експертів з реформування вищої освіти.
На шостій пленарній сесії «Розроблення навчальних планів у контексті інноваційного викладання і навчання» були надані презентації представників Московського державного університету геодезії та картографії та Берлінського університету професійних студій. Доповідачі проілюстрували нові підходи до розроблення навчальних планів у контексті інноваційного викладання і навчання, окреслили різні перспективи для викладачів, університетських керівників і студентів. З-поміж аспектів презентацій були шляхи, за якими Болонські структури і інструменти можуть підтримати конструювання навчальних планів, а також локальне та інтернаціональне партнерство. Слід відзначити фахову ґрунтовність і практичну значимість презентації німецького представника. Водночас у цій презентації наводилася матриця (таблиця) співвідношення навчальних результатів і навчальних дисциплін, однак не висвітлювалося матричне співвідношення компетентностей і навчальних результатів.
Сьома однойменна сесія проходила з розбивкою учасників на три групи з розгляду різних питань:
Група 1 – шляхи, за якими болонські структури та інструменти можуть сприяти розробленню навчальних програм;
Група 2 – шляхи, за якими викладачі можуть сприяти трансформації викладання і навчання та підтримують структури і підготовку, яких вони потребують;
Група 3 – інноваційні партнерства в розробленні навчальних планів: між університетами, із соціальними партнерами, з індустрією тощо на національному або інтернаціональному рівнях.
У першій групі корисним для практики конструювання навчальних планів було обговорення понять «компетентності» і «навчальні результати», «навчання» і «викладання», «стандарти» і «референтні значення» у контексті концепції проекту Тюнінг, а також зазначення в якості головної перешкоди браку відповідної організаційної культури.
Заключна сесія була присвячена:
– обговоренню учасниками результатів конференції;
– презентації та обговоренню заходів експертів з реформування вищої освіти у 2016 р.;
– заключним зауваженням голови підрозділу Агенції Єврокомісії.
Заключний прийом конференції було присвячено 20-річчю Темпусу в Грузії.
Висновки і пропозиції/рекомендації для України:
1. Одним з найнагальніших завдань національних експертів має стає робота в команді, в т.ч. з зарубіжними колегами, для розповсюдження кращих практик та отримання нового досвіду. З цією метою рекомендовано використовувати створену онлайн-платформу SPHERE, яка дозволить спілкуватися з HERE.
2. Перехід до студентоцентрованого навчання та викладання є умовою Болонського процесу, тож вищі навчальні заклади в межах своєї автономії мають запроваджувати цей підхід, у т.ч. шляхом розроблення відповідних регуляторних документів, наприклад положення про освітній процес, зокрема відобразити студентоцентрований підхід до навчання та викладання в стратегії розвитку ВНЗ.
3. Розроблення нових та модернізація існуючих освітніх програм має передбачати розвиток необхідної та актуальної компетентності – «у міння думати», зокрема шляхом створення вибіркових навчальних дисциплін.
4. У контексті забезпечення якості вищої освіти у межах структури внутрішніх систем забезпечення якості університетів необхідно переглянути роль викладача, яка передбачає академічну свободу у формуванні змісту та методів викладання на основі студентоцентрованого підходу, тобто перехід від трансляції знань студентам, а сприяння їх творчій реалізації, розвитку вміння критично думати та робити власні висновки.
5. Необхідно розвивати новий напрям досліджень – якість викладання, що засновується не тільки на кількісних показниках оцінювання викладацької діяльності (кількість публікацій, участь у організаційних та наукових заходах тощо), але й на якісних (цитування, актуальність змісту навчальних дисциплін та методів викладання, освітні та дослідницькі досягнення студентів поза університетом, відгуки роботодавців тощо). Треба враховувати, що немає одного рішення для всього університету, оскільки різні навчальні дисципліни потребують часто концептуально різних підходів.
6. Потрібно розширити доступ до якісної освіти для різних груп населення шляхом розвитку змішаного навчання (blended learning), прикладом його застосування на практиці є досвід відкритих е-курсів Массачусетського технологічного інституту (США), а також МООС (Massive Open Online Courses).
7. При розробленні та удосконаленні нових освітніх програм необхідно не тільки зазначати відповідні компетентності та результати навчання по завершенню кожного курсу, але й конкретних методи їх оцінювання.